Тільки 26 листопада 1998 року, указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв голодомору.
У травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала
голодомор 1932 – 1933 років актом геноциду. Але це рішення пройшло з мінімальним результатом – 226 голосів.
Тільки 28 листопада 2006 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні».
Чому ж ми так пізно позбулися страху, витерли запилену сторінку з товстелезного підручника Історії України.
Лише через 70 років Генеральна Асамблея ООН поширила заяву, у якій визнала Голодомор 1932 – 1933 років
«національною трагедією українського народу», хоча ще в 1984 році конгресс США створив комітет
при Гарвардському університеті, котрий займався вивченням причин Голодомору на Україні.
Не можно не відзначити, що американці спромоглися раніше за українців розпочати вивчення Голодомора,
коли в Україні тільки стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року, я вже нічого не кажу про те,
щоб створювати якісь спеціальні заклади.
Сьогодні у Центрі соціально-психологічної реабілітації (офіційне відкриття відбулося
2 листопада 2001 року) Київської обласної дитячої лікарні відбувся концерт для вільних від процедур
пацієнтів лікарні, відвідувачів центру і медперсоналу.
Святковий весняний виступ підготували і провели школярі і педагоги Боярської
школи №4. Юні артисти подарували присутнім разом з талановито виконаними номерами чудовий
весняний настрій.
Історичні події, що пов’язують Києво-Печерську лавру з сучасною
Бояркою.
Києво-Печерська лавра є однією з найбільших святинь
Українського народу. У православному світі її називають після
Єрусалиму та Святої гори Афон у Греції. Про жодне місце в Україні
не розповідають стільки легенд, дивовижних історій, як про неї.
Мико́ла Корни́лович Пимоне́нко (*9 березня 1862, Київ — 26 березня 1912) — український
художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.
... Була в його долі ще й Малютянка, де він допомагав батьку оформляти місцеву церкву,
куди повернувся поправляти здоров’я після холодного Петербурга. Село Малютянка знаходиться
на відстані 6-8 км від станції Боярка, де на дачі влітку відпочити, полікуватися, подихати
цілющим повітрям приїзджали відомі і знамениті люди України. Тут з 1888 по 1911 роки
часто бував і Микола Пимоненко, сидів над боярським ставком, ходив лісом, працював.
Протягом 12 років Олександр Костянтинович Богомазов систематично перебував влітку у Боярці.
Тут він виконав цілий ряд своїх полотен, на яких відображено місцеві мотиви («Пейзаж. Боярка», 1914).
Найвідоміша його картина – «Пилярі»(1927) в основі має також боярський сюжет.
У Михайлівській церкві Боярки Богомазов хрестив свою 6-місячну дитину.
Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (*26 березня (7 квітня) 1880, Ямпіль Харківської губернії,
нині смт Сумської області — 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва.
О.Богомазов є чільним представником українського й світового авангарду.
Михайло Грушевський, Олександр Грушевський,
Ганна Грушевська-Шамрай, Ольга Кобилянська
Пізня Осінь. На вулиці людей небагато, мабуть, як і тоді у кінці ХIХ – на початку ХХ століття, коли тисячі
дачників, що відпочивали, спілкувалися між собою на дачах ст.. Боярка, пороз’їжджалися по своїх домівках,
повернулися до своїх звичайних справ